Генетика в Украине: доступно о главном

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта











Деякі питання правового регулювання репродуктивного запліднення

E-mail Печать PDF

Ілля Костін, Старший партнер ЮК «Правовий Альянс»
Олександр Бондар, помічник юриста ЮК «Правовий Альянс»

Опубліковано: Український медичний часопис

 

Не можна сказати, що проблема безпліддя — це нова проблема, адже завжди існували сімейні пари, які по тим чи іншим причинам не могли народжувати дітей. В наш час, коли, нажаль, з’являється все більше захворювань онкологічного характеру та відмічається різке зниження репродуктивного здоров’я населення, питання репродуктивної медицини набирає неабиякої актуальності та значимості.

Але якщо раніше більшість проблем безпліддя були звісткою, яку треба було просто з сумом прийняти, то тепер ситуація докорінно змінилася, і у сімейних пар є можливість завдяки новим технологіям лікування мати дітей. Одна із таких форм лікування, що застосовується в Україні, має назву «допоміжні репродуктивні технології».

Допоміжні репродуктивні технології використовуються в Україні з 1987 року. Але незважаючи на, здавалось б, такий серйозний період часу, ми, нажаль, не можемо стверджувати, що питання репродуктивного запліднення повністю врегульоване юридично. В зв’язку з цим виникає ціла низка правових проблем. Також потребують визначення ще багато понять.

Згідно з термінологією ВООЗ (2004) визначення «Допоміжні репродуктивні технології» (ДРТ) звучить наступним чином: Допоміжні репродуктивні технології: лікування і процедури, які включають «in vitro» маніпуляції людських ооцитів і сперми або ембріонів з метою досягнення вагітності. Це включає, але не обмежує «in vitro» («в пробірці») запліднення і трансцервікальний перенос ембріонів, перенос гамет до фаллопієвих труб, перенос зигот до фаллопієвих труб, перенос ембріонів в порожнину труб, кріоконсервацію гамет і ембріонів, донацію ембріонів і ооцитів і гестаційне сурогатство.

Уявімо наступну ситуацію:
У жінки-донора, за її згодою, у спеціалізованому медичному закладі, здійснюється забір яйцеклітин з метою перенесення до жінки, яка бажає народити свою дитину, але не може внаслідок хвороби (у неї не розвиваються власні яйцеклітини), що унеможливлює народження дитини природним шляхом.
Жінка яка планує народити дитину сплачує  вартість репродуктивного запліднення спеціалізованому медичному закладу або іншій особі, яка здійснює контактування з жінкою-донором. 
В свою чергу спеціалізований медичний заклад або інша особа, сплачує жінці-донору компенсацію у грошовій формі за надані яйцеклітини.
Всі стосунки між жінкою-донором та жінкою, яка планує народити дитину анонімні.

Чи відповідає наведена схема діючому законодавству України?

Пропонуємо розглянути наступні нормативні документи:

  1. Основи законодавства України про охорону здоров'я.
  2. Цивільний кодекс України.
  3. Сімейний  кодекс України.
  4. «Інструкція про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій" затверджена Наказом МОЗ України № 771 від 23.12.2008 року.

Отже, мова йде про донацію яйцеклітин (ооцитів). На цю процедуру скеровують пацієнток, у яких відсутні яєчники або — передчасна чи фізіологічна менопауза. Для цього яйцеклітину донора запліднюють спермою чоловіка жінки-реципієнта. Після цього її переносять у порожнину матки реципієнта, яка й виношує дитину.

Цивільний кодекс України закріплює право повнолітніх жінок або чоловіків за медичними показаннями на проведення лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій.

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачається такий спосіб лікування як застосування методу пересадки від донора до реципієнта органів та інших анатомічних матеріалів, що здійснюється у визначеному законом порядку при наявності їх згоди або згоди їх законних представників за умови, якщо використання інших засобів і методів для підтримання життя, відновлення або поліпшення здоров'я не дає бажаних результатів, а завдана при цьому шкода донору є меншою, ніж та, що загрожувала реципієнту. Донором органів та інших анатомічних матеріалів може бути повнолітня дієздатна фізична особа. Медична допомога за методиками Допоміжних репродуктивних технологій надається в умовах конфіденційності.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 6 ЦК України встановила, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 290 ЦК України передбачає також  право на донорство, яке включає право повнолітньої дієздатної фізичної особи бути донором репродуктивних клітин. Донорство репродуктивних клітин здійснюється відповідно до закону.

Згідно із статтею 3 Закону України  від 16.07.1999 року "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" дія цього Закону не поширюється на трансплантацію репродуктивних клітин.

Отже, на нашу думку, реалізація згаданої схеми можлива, якщо медичне втручання, яке буде здійснюватись при заборі репродуктивних клітин у донора, не буде завдавати йому шкоди або іншим чином погіршувати стан його здоров'я.

Якими ж договорами можна врегулювати ці відносини?

Перш за все, розглянемо яким чином можуть врегульовуватися відносини між жінкою-донором ооцитів та спеціалізованим медичним закладом.

Згідно із «Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій» затвердженої Наказом МОЗ України №771 від 23.12.2008 року донація гамет або ембріона — це процедура, за якою донори за письмово оформленою, добровільною згодою надають свої статеві клітини-гамети (сперму, ооцити) або ембріони для використання в інших осіб у лікуванні безпліддя.

Відповідно донором яйцеклітини (ооцитів) може бути жінка віком від 20 до 32 років із задовільним соматичним здоров’ям, без спадкових захворювань, у якої є народжена здорова дитина, а також відсутні шкідливі звички (наркоманія, алкоголізм, токсикоманія) та негативні фенотипічні прояви. У жінки повинні бути відсутні протипоказання для участі в програмі донація яйцеклітин (ооцитів).

Інструкцією передбачено перелік документів необхідних для здійснення донації ооцитів:

  • договір з донором ооцитів про усвідомлену, добровільну, інформовану письмову згоду донора на участь у програмі донації ооцитів та проведення контрольованої стимуляції овуляції і пункції яєчників;
  • заява, де надається письмова згода чоловіка;
  • анкета донора ооцитів;
  • особиста картка донора ооцитів;
  • каталог донорів ооцитів з антропометричними і фенотипічними даними.

Анкета донора заповнюється і кодується лікарем. Схема кодування - вільна. Роботу з донорами веде лікар, який проводить медичний огляд донора.

Отже, перш за все потрібно укласти договір між жінкою-донором ооцитів та спеціалізованим медичним закладом. Це договір, згідно якого жінка-донор дає свою згоду на участь у програмі донації ооцитів та проведення контрольованої стимуляції овуляції і пункції яєчників. При у мові, що у жінки є чоловік, потрібна від нього письмова заява, якою він надає свою згоду щодо участі його жінки у зазначеній програмі.

Далі розглянемо яким чином можуть врегульовуватись відносини між спеціалізованим медичним закладом та реципієнтом ооцитів.

Відповідно до «Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій» затвердженої Наказом МОЗ України №771 від 23.12.2008 року допоміжні репродуктивні технології застосовуються за медичними показаннями за письмово оформленою, добровільною згодою та заявою пацієнтів щодо застосування зазначених технологій. При цьому, питання застосування відповідних технологій вирішується лише після відповідного обстеження (обсяг якого визначається вищезгаданою Інструкцією) та підтвердження того, що жінка-реципієнт не має хвороб та протипоказань щодо їх застосування. Протипоказаннями є захворювання, визначені додатком 1 до Порядку направлення жінок для проведення першого курсу лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій за абсолютними показаннями за бюджетні кошти, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.2004 № 579, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 224/10504.

Інструкція також передбачає, що застосування допоміжних репродуктивних технологій здійснюється виключно в акредитованих закладах охорони здоров’я спеціалістами, які володіють необхідними професійними навичками. Такими закладами охорони здоров’я можуть бути як заклади державної так і приватної власності.

Щодо оплати послуг донації яйцеклітини та відшкодування витрат пов’язаних із лікувальним процесом, то, на нашу думку, така оплата повинна відбувається в два етапи.

По-перше, жінка-реципієнт перераховує кошти на рахунок спеціалізованого медичного закладу на підставі укладеного договору про надання медичних послуг. Медичний заклад в свою чергу сплачує узгоджену суму жінці-донору відповідно до угоди про забір репродуктивних клітин

Сімейний кодекс України приділяє увагу питанням реалізації громадянами своїх прав у сфері репродуктивних технологій в частині встановлення порядку визнання батьками дитини, яка народилася у результаті штучної інсемінації та можливість оспорювання материнства сурогатною матір’ю. Так, у статті 123 Сімейного кодексу України зазначається, що у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Крім того, відповідно до зазначеної статті подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Потрібно зазначити, що до затвердження Наказом МОЗ України №771 від 23.12.2008 року «Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій», відносини, що складалися в зв’язку із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, регулювалися з дотриманням вимог  наказу МОЗ України 
№ 24 від 04.02.1997 року "Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення".

Відмітимо, що зазначений наказ МОЗ України не регулював в повному обсязі питання отримання репродуктивних клітин у жінки-донора та потребував внесення відповідних змін та доповнень.

Із затвердженням «Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій» ми можемо констатувати, що проблема донації яйцеклітин стала більш врегульованою з правової точки зору. Але, варто відмітити, що проблема репродуктивного здоров’я населення України в цілому потребує розробки і прийняття спеціального закону, яким би регулювалися потреби, пов’язані із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.

----------------

(с) http://www.l-a.com.ua/rus/press/100/

 

ВНИМАНИЕ! Социальный проект

Допоможіть рятувати життя близнюків фетоскопіями в Україні!
Баннер

Новости

(05/02/15) Х Международный Симпозиум «Теория и практика репродукции человека».

Уважаемые коллеги! Украинская Ассоциация Репродуктивной Медицины и Одесский национальный медицинский ун...
Read more...

(11/21/14) вебинар "Полногеномный скрининг эмбрионов методом aCGH: результаты и новые вызовы"

Анонс Приглашаем вас на вебинар "Полногеномный скрининг эмбрионов методом aCGH: результаты и новые вызовы", ...
Read more...

(05/05/14) Симпозиум УАРМ - 2014

Симпозиум УАРМ - 2014 "Теория и практика репродукции человека": регистрация открыта! Уважаемые коллеги! Укра...
Read more...

(03/05/13) Лабораторные методы исследований в пренатальной диагностике ВРТ - 17 апреля 2013 г в городе Киеве.

Уважаемые коллеги! Приглашаем Вас принять участие в секционном заседании "Лабораторные методы иссле...
Read more...

(03/05/13) «КЛІТИННІ ТЕХНОЛОГІЇ В АКУШЕРСТВІ, ГІНЕКОЛОГІЇ, НЕОНАТОЛОГІЇ ТА ДИТЯЧІЙ НЕВРОЛОГІЇ» 7 листопада 2013 р. в місті Києві.

Вельмишановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у науково-практичній конференції з міжнародною участю ...
Read more...